Стрілянина по журналістах і побиття затриманих. Як білоруські закони стали нелюдськими

У Білорусі прапор, вивішений на балконі, є несанкціонованим мітингом. Відомий український правозахисник Володимир Яворський, який з 2012 року живе в Мінську, розповів ПростоПрав, як такі закони впроваджуються та що може допомогти людині навіть в такій ситуації відстояти свої права.

З 9 серпня в Синьоокій тривають масові акції протесту проти підсумків президентських виборів. Місцева Центральна виборча комісія назвала переможцем у президентських перегонах Олександра Лукашенка, який на цій посаді з 1994 року. Однак громадяни, які виходять на мирні мітинги, вважають, що ЦВК підтасувала результати. Всіх незгодних з результатами виборів затримують навіть за вивішені на балконах біло-червоно-білі прапори. І поки в грудні в усьому світі святкували День прав людини, в Білорусі правозахисні організації продовжували відзначати випадки тортур і жорсткого поводження із затриманими. Детальніше про ситуацію в сусідній країні нам розповів член правління "Української Гельсінської спілки з прав людини" Володимир Яворський.

Чи законно в Білорусі затримувати протестувальників, які нічого не громлять і не ламають?

- Законність у багатьох випадках дотримується. Проблема в тому, що законодавство Білорусі саме по собі репресивне та порушує права людини. Наприклад, мирні зібрання повинні бути санкціоновані, - для цього необхідно отримати дуже багато дозволів від влади. І, фактично, їх неможливо провести. Участь же в несанкціонованих зібраннях будь-якої людини є адміністративним правопорушенням. При цьому закон про мирні зібрання суперечить свободі мирних зібрань. Про це багато років говорилося, і є заключення міжнародних органів, які констатують дуже багато інших порушень в білоруському законодавстві.

Чому не було масових затримань під час мітингів кандидатів в президенти?

- У правовому сенсі, як і в Україні, в Білорусі є таке мирне зібрання, яке організовується відповідно до закону про мирні зібрання, а є таке, що проходить під час виборчого процесу. У другому випадку це одна з форм агітації, і влада лише повинна визначити місця, а далі йде інформативна процедура. Тому конкурентам Лукашенко дуже важливо було зареєструватися кандидатами в президенти, щоб отримати це право. Правда, потім влада починала придумувати якісь форми заборони (У парку Дружби народів в Мінську, де був запланований масштабний пікет Тіхановском, організували свято ж/д військ - авт.). Однак, так як з 5 травня по 9 серпня застосовувалося виборче законодавство, заборонити агітацію було все одно складно. Після дня голосування, застосовувалося більш жорстке законодавство про мирні зібрання і силовики розганяли протестуючих. Хоча подібне знову ж порушує і Конституцію, і людські права.

Чи законно вважати в Білорусі несанкціонованим мітингом, вивішений на власному балконі біло-червоно-білий прапор, за який зараз так штрафують і заарештовують?

- Відповідно до білоруського законодавства, будь-яка фотографія, якщо ви її розміщуєте в публічному місці, є однією з форм мирних зібрань. Це дуже дивне розуміння, але трактується саме так.

Чи має право міліція вриватися в квартири білоруських громадян?

- Вони це пояснюють тим, що переслідують правопорушників, і проникають туди з метою зупинити правопорушення. Білоруське законодавство дозволяє входити в таких випадках в приміщення без санкцій. Загалом, такі самі повноваження прописані і в українському законодавстві.

А якщо в будинку нічого протизаконного не відбувається?

- У Білорусі система працює так, що вам необхідно доводити вашу правоту. Водночас, ваші докази можуть не сприйматися в суді. Навіть якщо немає правопорушення і ви представите десять свідків, які це підтвердять, якщо один працівник міліції скаже протилежне, то суд винесе рішення, виходячи з його свідчень.

Починаючи з серпня вже не один десяток журналістів, які висвітлювали акції протесту, притягли до відповідальності за участь у несанкціонованих мітингах. Судді не можуть відрізнити їх від протестуючих?

- Представники ЗМІ, які постраждали від куль під час протестів, були побиті і заарештовані на 7-15 діб, як учасники несанкціонованих мітингів в більшості випадків знаходилися на акціях в спеціальних жилетах з написом "Преса", з бейджами-акредитацією на шиї і іншими розпізнавальними знаками. За такими характеристиками зрозуміло, що людина здійснювала свою професійну функцію. Судді просто не враховували їх статус. Ще частина журналістів була покарана за роботу без акредитації - в певний момент на початку жовтня всі акредитації були анульовані. Після чого нові акредитації почали видавати з чистого аркуша і їх отримали далеко не всі. По суті, з цього моменту більшість міжнародних журналістів перестали працювати в Білорусі легально.

Суддів, які приймають такі рішення, можна буде залучити надалі до відповідальності?

- Складно сказати. Наприклад, були судді, які під час майданів в Україні виносили незаконні рішення. Але навіть в тих випадках, коли вони були покарані, зараз виносяться виправдовувальні вироки. Це досить складний процес.

Чи можна сказати, що міліція діє в рамках білоруського законодавства?

- Зазначу, що не всіх затримували за "мирні зібрання", дуже багатьох затримували за "організацію масових заворушень". Взагалі, правоохоронні органи використовували до 10 статей адміністративного кодексу та 15 статей кримінального кодексу. При цьому насильство застосовувалося різнобічно. В основному били не до затримання, а в райвідділах міліції і в ізоляторах. Подібні дії порушують законодавство, але влада відмовляється розслідувати всі повідомлення про катування та жорстоке поводження. Серед протестуючих є загиблі, проте подібні випадки також не розслідуються. Максимум, це проходять перевірки, за результатами яких влада відмовляється від порушення кримінальної справи.

Що в такому випадку робити постраждалим?

- Правозахисники пропонують декілька варіантів. По-перше, скаржитися в міжнародні інстанції. Зокрема, в Комітет з прав людини ООН та інші інституції, які можуть допомогти встановити порушення прав людини. Можливо, в майбутньому це призведе до покарання винних осіб. Є інший шлях - використовувати альтернативну юрисдикцію. Наприклад, іноземці, які були побиті в Білорусі подали скарги в своїх країнах: правоохоронці Литви і Польщі відкрили кілька кримінальних справ. Інші держави вивчають таку можливість. Звичайно, в даному випадку буде складно знайти винного, але це все одно правові механізми, які можуть спрацювати. Третій варіант - максимально зафіксувати тілесні ушкодження, щоб довести тортури та інші злочини з боку силових структур в майбутньому. Подібні злочини не мають терміну давності, влада може в якийсь момент змінитися і всі ці люди будуть покарані. Наприклад, кілька років тому в Литві був суд над омонівцамі, які розганяли мітинги в 1990-му році.

Які причини такого правового дефолту в Білорусі?

- У 1995 році відбувся референдум, після якого влада перейшла в одні руки. Над незгодними з таким станом речей дуже швидко сталася розправа: порушувалися кримінальні справи, люди пропадали, або вимушено їхали за кордон. Тоді в Білорусі був практично знищений парламент. Сьогодні він не виконує свою функцію: за останні десять років лише один-два рази депутати проголосували проти законопроекту. В основному ж все схвалюється, як в часи Радянського Союзу, практично одноголосно. Законодавчої влади, як такої в Білорусі немає. У Парламенту навіть немає власного бюджету. Члени парламенту отримують зарплату в Адміністрації президента. Вся влада зосереджена в руках президента. Він може видавати свої декрети і укази, які мають силу закону. Всі судді призначаються ним одноосібно і в будь-який момент можуть бути звільнені. Немає жодної судової влади. В результаті кожні президентські вибори в Білорусі супроводжуються порушенням прав людини. Наприклад, після 2011 року були затримані і отримали кримінальне покарання понад 120 осіб. Тобто з кінця 1990-х, в принципі, нічого нового не відбувається, просто масштаби протестів та постраждалих зараз набагато більше.

Лукашенко пропонує передати частину своїх повноважень Народним зборам. Чи допоможе це змінити ситуацію в країні?

- Така процедура ніде не формалізована, тому до кінця не зрозуміло, що він пропонує. Але ні в одній країні світу такого органу, як Народні збори, немає в конституційному праві. У Радянському Союзі був з'їзд КПРС, але нічого спільного з демократією і управлінням країною він не мав. Суть пропозиції білоруської влади в тому, щоб нічого не змінювати. Думаю, влада буде і далі сконцентрована в одних руках.

Якщо президент все таки зміниться, то як не допустити узурпації влади новим?

- Необхідно провести системні реформи перестроювання країни, створити нову конституцію, новий парламент, незалежну судову владу, правоохоронні органи, які зараз мають абсолютно дикі повноваження. При цьому до питання реформ потрібно підходити з розумом. Адже, насправді, в Білорусі є багато хорошого - виконавча влада в багатьох сферах ефективно працює. Як приклад, будівництво доріг. Головне, зробити так, щоб три гілки влади, законодавча, виконавча та судова, стримували одна одну. Нічого нового в світі за останні 200 років не придумали. Також важливо, щоб була підприємницька свобода, і щоб підприємець був захищений від свавілля влади. Для цього суди повинні бути ефективними, а правоохоронні органи дійсно боялися робити незаконні речі. Сьогодні ж вони цього не бояться, оскільки знають, що все покривається чинною владою.

Якщо вам потрібна консультація або допомога кваліфікованого юриста, ви можете або самостійно обрати помічника з декількох сотень фахівців, зареєстрованих на ресурсі, або ж просто залишити свій запит, щоб юрист сам запропонував Вам допомогу.

ПростоПрав - це онлайн ресурс, на якому кожна людина може запитати про юридичну консультацію та вирішити своє питання разом з юристом.

Розвиток ресурсу ПростоПрав відбувається за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".